- шаруватий
- —————————————————————————————шарува́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
шаруватий — а, е. Який має вигляд пласта; який складається з шарів (див. шар I 1), 4)). Шаруваті хмари … Український тлумачний словник
ламелярний — а, е. Пластинчастий, шаруватий; який складається із шарів або лусочок … Український тлумачний словник
ламінарний — а, е. Шаруватий, плоский. •• Ламіна/рний рух рідини/ рух, при якому окремі струминки течуть паралельно, обтікаючи перешкоди рівномірними шарами … Український тлумачний словник
міканіт — у, ч. Шаруватий ізоляційний матеріал, що його виготовляють із листків слюди, склеєних лаком … Український тлумачний словник
органогетинакс — у, ч. Шаруватий пластик на підґрунті паперу із синтетичного волокна та зв язувального полімеру … Український тлумачний словник
полій — I я/, ч. Те саме, що полільник. II ло/ю, ч. Шаруватий льодовий покрив на землі, льодовому покриві озер, річок тощо, а також на інженерних спорудах, що утворюється при замерзанні природних або техногенних вод, які періодично виливаються. || Вода,… … Український тлумачний словник
склотекстоліт — у, ч., спец. Шаруватий пластик, в якому шари склотканини склеєні синтетичною смолою … Український тлумачний словник
слюда — и/, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що широко використовується в техніці … Український тлумачний словник
стратовулкан — а, ч. Шаруватий вулкан … Український тлумачний словник
тальк — у, ч. Шаруватий м який мінерал білого або блідо зеленого кольору. || Порошок із цього мінералу, що застосовується в техніці та медицині … Український тлумачний словник